Система транспедикулярної фіксації хребта

Система транспедикулярної фіксації для корекції і стабілізації грудного і поперекового відділів хребта розроблена для тих випадків, коли необхідно зафіксувати грудний або поперековий сегмент хребта при травматичних ушкодженнях, онкологічних і дегенеративних захворюваннях, а також для корекції деформацій хребта при сколіозі у дітей, де потрібна установка «зростаючих конструкцій».

Система розроблена з огляду на велику кількість побажань хірургів і з урахуванням переваг і недоліків подібних систем, які вже застосовуються.

Перевагами системи є:

• мала висота профілю шурупів над стрижнем, що дозволяє застосовувати її для пацієнтів з будь-яким статурою, в тому числі й у дітей;
• можливість фіксації сегментів хребта, як у нерухомому, так і в рухомому уздовж стрижнів стані, що дозволяє хребту рости без втрати проведеної корекції;
• застосування поліаксіальних шурупів, що дозволяє домогтися надійної фіксації в випадках, коли не вдається виконати введення шурупа перпендикулярно стрижню;
• застосування унікальної конструкції поперечної стяжки дозволяє хребту рости в ширину без збільшення навантаження на шурупи;
• округлий профіль головок шурупів, що зменшує роздратування тканин навколо системи;
• набір спеціального інструментарію дозволяє мінімізувати час установки системи і відповідно час операції;
• застосування шурупів як з додатковою блокуванням внутрішнього гвинта (в особливих випадках, де потрібна підвищена надійність) так і без неї для стандартних ситуацій;
• система виготовлена з біологічно інертного титанового сплаву, дозволеного до застосування для виготовлення імплантатів.

Полісегментарна система задньої фіксації хребта призначена для фіксації грудного, поперекового та крижового відділів. Вона складається з різних за формою та розмірами моно та поліаксіальних гвинтів, з’єднувальних стрижнів, педікулярних гаків, поперечних стяжок, у тому числі телескопічних, та міжтілових опор (кейджів). Всі елементи імплантату можуть бути використані в різних комбінаціях та сполучатися між собою. Зокрема, система може бути використана, як для спондилодизуючих хірургічних втручань так й для операцій, метою яких є збереження росту хворого. Імплантати виготовлені зі сплаву титану з високою корозійною стійкістю, інертністю в біологічних тканинах, модуль пружності якого близький до параметрів кісткової тканини, та має стійкість до знакозмінних навантажень. Все це визначає толерантність і біосумісність з тканинами конструкцій при імплантації в організм. Для встановлення конструкції розроблено універсальний монтажний інструментарій, який дозволяє встановлення, та у разі необхідності видалення імплантату.

Показаннями до використання системи задньої фіксації хребта є:

• сколіотичні та кіфотичні деформації різної етіології;
• травматичні ушкодження;
• дегенеративно-дістрофічні захворювання;
• онкологічні захворювання хребта та спинного мозку;
• стеноз каналу спинного мозку;
• нестабільність хребта;
• запальні захворювання хребта (туберкульоз, остеомієліт та ін.)

Технологія виконання хірургічного втручання із застосуванням системи задньої фіксації хребта полягає у проведенні хірургічного доступу до задніх відділів тіл хребців. Після чого у дуги хребців встановлюють транспедикулярні гвинти за методикою «вільних рук». Після визначення місця введення гвинта формують канал для його проведення, постійно контролюючи хід та довжину. Керуючись виміряною довжиною каналу визначають розмір гвинта. За допомогою мітчика у створеному каналі нарізають різьбу, перевіряя цілісність дуги та вводять гвинт. Після встановлення всіх транспедикулярних гвинтів їх з’єднують заздалегідь вигнутими за допомогою інструментів для згинання коригувальними стержнями, які  фіксують до них за допомогою спеціальних гайок, встановлюють поперечні фіксатори, стабілізують систему.

У разі встановлення системи у «зростаючому» режимі кістковий трансплантат не використовують, а вузол фіксації залишають в «режимі росту». Для цього внутрішній гвинт шурупа або педикулярного гака не до кінця затягується, залишаючи можливість переміщення стрижня, та після того блокується за допомогою фіксуючої гайки.

Для контролю коректності встановлення імплантату та ступеню його корекції викривлення виконують контрольну рентгенографію.

Під час та після хірургічного втручання з метою оцінки функції спинного мозку здійснюють динамічний нейромоніторінг.

Ефективность застосування системи задньої фіксації хребта є максимально можливе відновлення нормального контуру хребта у фронтальній та сагітальній площинах, відновлення опірної та захисної функції спинного мозку, корекція викривлення хребта не менш ніж на 60%, створення кісткового блоку через 3-6 місяців після хірургічного втручання.