Інтрамедулярні телескопічні фіксатори кісток

Існує ряд дуже важких захворювань, які характеризуються розвитком тяжких деформацій довгих кісток кінцівок у дітей, на фоні порушення якості кісткової тканини:

В першу чергу це стосується так званих «кришталевих» дітей (недосконалий остеогенез- osteogenesis imperfect). Це також має відношення до групи деяких інших захворювань (фіброзна дисплазія, нейрофіброматоз, вроджені вади та деякі інші).

Для допомоги таким пацієнтам фахівці ТОВ ВКП «Восток-Н» сумісно з професором, д.м.н. Хмизовим С.О. (керівником відділу патології хребта та суглобів дитячого віку ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. Ситенко», м. Харків) створили «Систему ІТФ», що є найсучаснішою ротаційно стабільною конструкцією, яка за усіма показниками перевищує існуючи аналоги.

Сфера застосування

Пристрої інтрамедуллярної телескопічної фіксації кісток призначені для фіксації переважно трубчастих кісток скелета у дітей та підлітків в періоді незавершеного росту при корекції їх деформацій та внутрішньому «армуванні» з метою запобігання переломів та рецидивів деформацій.

Переваги

– Система ІТФ складається з різних за формою та розмірами елементів конструкції: відповідно трубчастих елементів з нерухомою різьбовою кінцевою частиною та отвором для встановлення блокуючого елемента, та цільних елементів з тимчасово ротаційно рухомими голівками, а також блокуючими елементами різної довжини.

– Всі елементи імплантату можуть бути використані в різних комбінаціях та сполучатися між собою.

– Для фіксації шийки стегнової кістки в «ростучому» режимі проксимальна частина стегнового фіксатора має більший діаметр в якому в різьбовий отвір під відповідним кутом встановлюється розсувний телескопічний гвинт, який фіксує шийку та голівку стегнової кістки.

– Імплантати виготовлені зі сплаву титану з високою корозійною стійкістю, інертністю в біологічних тканинах, модуль пружності якого близький до параметрів кісткової тканини, та має стійкість до знакозмінних навантажень. Все це визначає толерантність і біосумісність з тканинами конструкцій при імплантації в організм.